Небилици мишки 2

      2

 Я казкову маю звичку -
 Залітаю в електричку,
 І вона мене везе
 У село на букву Зе,
 Де мої і тато, й ненька,
 А село те Зелененьке.
 Там поднюю, поночую -
 Знов у мандри полечу я.

 В селі спочила трішки,
 Погризла всі горішки,
 Що виросли на грядках
 В солодких мармеладках.
 Беруся до роботи.
 Варю бощі й компоти,
 Вареники смачненькі,
 Печу млинці пухкенькі.
 На поле діду й татку
 Несу обід в горнятку.

 Тут миші всі трудящі.
 Щоб шкодити? - Нізащо!
 Вирощують пшеницю,
 Спечуть і паляницю.
 І пундики з тортами -
 Ще й діляться з котами.
 Коти нас не чіпають,
 Бо вдосталь їсти мають.

 А ще в селі є Качка.
 Не Качка - а циркачка.
 Усе робити вміє.
 Майструє Диво-Змія,
 Такого, що літає
 І плаває, й стрибає,
 По суші ходить всюди
 Й говорить так, як люди.
 Уловлює з півслова
 Пташок і звірів мову.
 Не їсть нічого зроду,
 Лиш іноді п"є воду.
 Усе на світі знає
 І нам розповідає.