Ветеранська
Журавлиним ключем відлітають літа,
Десь блука по світах наша доля.
Скоро, скоро зима вже до нас завіта,
Замете, замете снігом поле.
А ми піснею, друзі, наш день почнемо,
Щоб розправились молодо плечі;
Бо буяє життя, бо ми ще живемо,
Хай не ранок уже – та й не вечір!
Ми ставали на бій і до праці колись,
Ми співали пісні про кохання...
Хай колишні не всі наші мрії збулись,
Та ще жити живе в нас бажання!
І ми піснею, друзі, наш день почнемо,
Щоб розправились молодо плечі;
Бо буяє життя, бо ми ще живемо,
Хай не ранок уже – та й не вечір!
Свидетельство о публикации №111092006625