Вже не моя
Вже не моя, але в мені навіки.
Вже не зі мною, але у житті
Несу в собі твоєї вдачі ріки,
Бурхливі й тихі, грішні і святі.
Сльоза твоя – то крапля серця мого,
А тихий смуток – його каяття.
Під небом не існує більш нікого,
Крім тебе в світі. Решта – забуття.
Вже не моя. Та все іще зі мною.
Десь в глибині, на долі скрижалях,
Я ж – лиш живу і дихаю тобою,
Гортаючи в думках життєвий шлях.
Павло Гай-Нижник
20 вересня 2011 р.
Свидетельство о публикации №111092003549