Ворони

   ВОРОНА - ХУДОЖНИЦЯ

 Зима сьогодні килим
 Новенький постелила
 І щедро пухом білим
 Дерева притрусила.

 Ворона сіла чорна
 На килимок пухнастий
 І ніжками проворно
 Узор сплела зірчастий

 За мить злетіла вгору
 В двору на осокора
 Милується узором -
 Своїм мистецьким твором.

 Тут кіт на килим скочив
 Розлігся і муркоче.
 Ворона карка грізно,
 Та гніватися пізно.


  ВОРОНА СІЛА НА КАРНІЗ

 Ворона сіла на карніз
 Сказала: "кар", забула "низ".
 Була на виставці картин -
 І там не вимовила "тин".

  ВОРОНЯЧА СІМЕЙКА

 Ворона варила
 Вареники з сиром,
 А вороненята
 Учились читати:
 
 - Кра-си-ва
   Кар-ти-на,
   Кра-со-ля,
   Кор-зи-на.
   Кар-туз,
   Кра-пе-ли-на,
   Кар-р, кар-р,
   Кар-топ-ли-на...

 Всі хором читали,
 Карлючки писали,
 А потім вареники
 З сиром ковтали.
 Ворона проворна
 Лиш пильно дивилась,
 Щоб воренята
 Та не подавились.   

    КАРТУЗИК

 Песик Тузик
 Знайшов картузик.
 Ворона: - Кар-р! Кар-р!
 Зчинила базар,
 Наділа картузика -
 Сховалась від Тузика.

   ТРУДЯГИ І НЕРОБИ

 Носять ворони бадилля й гілляччя,
 Гнізда будують старанно, терпляче.
 А на тім дубові - гвалт, як на ринку -
 Мітять готову зайняти хатинку...

 - Бач, - каже Павлик, наморщивши лоба, -
 Є й серед гав і трудяги й нероби.


     КАРТИНА

 На снігу, біля самого тину,
 Малювала ворона картину,
 Малювала її малювала,
 А весною картина розтала.
 Розкричалась ворона із тину:
 - Хто укр-рав мою кар-кар-картину?