Я блукала серед міста
Тісного й набридлого,
Я чекала весни і літа,
І щастя, мого, особистого.
Я тікала в твої думки,
Я ховалась в твоїх снах,
Я збилась з рахунку
Скільки раз ти мене виганяв.
Я приходила знову і знову,
Я чекала, що впустиш сам,
Намагалася вивчити твою мову,
Хоча сподівалася навчиш мене сам.
І тікаючи в котрий раз,
Говорила собі: «Я зможу,
Зможу без твоїх щирих фраз,
Без твоїх очей теж я зможу,
Зможу Богу молитись на тебе
І для тебе щастя прохати у нього».
Проте я сама жива лише ледве,
І нічого без тебе не можу.
Ти тікаєш в мої думки,
Ти ховаєшся в моїх снах,
Не заставши мене в них,
Відлітаєш, як вільний птах.
Я блукаю серед міста
Тісного й набридлого,
Я чекаю весни й літа,
І тебе - щастя мого особистого.
27.03.09
***
© Copyright: Алина Марфина, 2011
Свидетельство о публикации №111091803284
Свидетельство о публикации №111091803284
Рецензии