Львiвська брукiвка-хребцi

Львівська бруківка нагадує твої хребці -
Я ворожила по них перед сном і над ранок.
Місто, якому ти завше чужа,
Кожним кутом і заглибом кричить про тебе.
Місто, в якому всі камені співають хорали,
Розпадається пилом на тисячі зайвих облич.
Цілування ніг – помста твоїм рукам.
Цілування рук – молитва биттю твого пульсу.
Свастики темних соборів гризуть твою ніч,
Жовтогарячки ліхтарні облизують спину.
Я не могла стерпіти тебе невинну,
Всі твої янголи вже відтепер мерці.
Я ворожу по трупах їхніх над ранок,
Облизуючи солоні твої хребці.


Рецензии