вітром повіяло по душі
і мурашки побігли по тілу.
я не забуду твої вірші
і ту зиму без снігу.
ту зиму,коли ми разом,
де кохаєм один одного ми.
та холодно без тебе відразу
і наші мрії летять в нікуди.
в чотирнадцятий день,другого місяця,
на могилі поставлю квітку білу.
і згадаю нерозлучне наше кохання,
і ту,що робила зиму без снігу.
гіркі сльози замерзли в долоні.
в інших свято,а я плачу,
бо лишився я в твому полоні.
хоч ти пішла,я тебе пробачу.
засипала зима снігом з головою
мене,що вірив в добро.
тепер я буду з тобою
і згадаєм разом те,що було.
Без снiгу
© Copyright: Дуже Гровл Файний, 2011
Свидетельство о публикации №111091705990
Свидетельство о публикации №111091705990
Рецензии