ЗІЗНАННЯ
Тебе зустрів у всесвіті людей,
Щоби довіку сяйво це плекати
І в нім палати. Й посеред тіней
Горінням серця світло зігрівати.
Між спалахами грізних блискавиць
Мені Бог дав тебе оберігати
І підбирати роси із зіниць,
І у обіймах цвіт той пеленати.
Я заплету у твої коси зорі
І укладу на хмарку колихати
В чуттєвих хвилях, наче в морі,
Щоб вічно в ніжності втопати.
Під переспів цілункових дощів
Віків до спливу віддано кохати
Тебе єдину – я дарунок долі стрів,
Аби ніколи більше не втрачати.
Павло Гай-Нижник
16 вересня 2011 р.
Зiзнання
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2011
Свидетельство о публикации №111091600758
Свидетельство о публикации №111091600758
Рецензии
