это стихотворение написано в память о девушке, которой больше нет...
она была необычайна...
жаль, что она так рано и глупо ушла из жизни...
я никогда не забуду ее доброты...
Вона збиралася тобі сказати,
Що знає все про тебе
Та мовчить.
Вона єдиною хотіла стати,
В думках сягала неба,
А тепер – кричить.
Вона шукала очі на світанні
І шепотіла «я люблюлюблюлюблю»
І серце розривалось від бажання,
В сльозах ховала посмішку свою.
Вона за тебе вже була готова
Віддати душу. Зникнути в віках.
А ти ламав її тендітні крила,
Ти розбивав її надії по шматках.
Вона не знала, де її провина,
Чому ти зраджуєш, знущаєшся чому.
Вона життя своє спинила як годинник.
Полинула у небо. Душу віддала Йому.
Її не стало. Зірка згасла.
Ми пам`ятаємо її ім`я.
Їй би і досі дарувати щастя.
Та через тебе жити не змогла.
25.06.2010.
в память о той, которой больше нет...
© Copyright: Ксю Супруненко, 2011
Свидетельство о публикации №111091508803
Свидетельство о публикации №111091508803
Рецензии
Прекрасный стих, Ксю...Страшно и горько терять людей, особенно, если они ТАК мало жили...
Светлая память ТОЙ, которой посвящён Ваш стих...
Оксана Нездийминога 15.09.2011 23:57 • Заявить о нарушении
Светлая память ТОЙ, которой посвящён Ваш стих...
Оксана Нездийминога 15.09.2011 23:57 • Заявить о нарушении