…Моя рука, як серфінгова дошка,
Повільно пестить хвилі твого тіла.
Коли знайду найліпшу – як волошка
Твій погляд зблисне. Значить, я уміло
Іду на фініш. Збудженим прибоєм
Твоє у грудях серце калатає.
Доплив, упав на берег. На гобої
Кохання гімн тій перемозі грає.
Тепер я лижник. Прудко йду до цілі.
І рухи палиць точні та ритмічні.
У біатлоні влучно я поцілю
В усі мішені, швидко й методично.
Забіг скінчився. Вже я на татамі
Лежу на спині. Маєш ваза-арі.
Пів кімоно до твого тіла браму
Не захищає. Тож швидкої кари
Зазнаєш ти. Я ж вийду переможцем,
Хоч в цих змаганнях – ми обоє перші.
Кохання п’єм каструлею - від ложки
У нас би зроду губи не пошерхли…
2011
Змагання кохання
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111091505072
Свидетельство о публикации №111091505072
Рецензии