Запах конопель
Вечір опісля дощу!
Я соком листочка, у крапельках втопленим,
Пальці собі намащу.
І спогад спливе, як в дитинстві на цвинтарі
В піжмурки в заростях грав.
І хвацько ми з другом збирали, мов митарі,
Роси на ноги із трав.
Як ноти протесту сороки стривожені
Нам посилали з тополь.
Ми ж з прожилок листя бузку заворожено
Мапи плели наших доль.
Дитинство давно між хрестами поховано,
Друзі пішли із життя.
Тож щемно в душі, коли згадую схованку,
В котру нема вороття…
2011
Свидетельство о публикации №111091409193