Вона прийшла...
Мряка з дощем переплелись
Так млосно і розтяжно тужно,
Що небесами розляглись
Чеканням хмари. Незворушно
Спливає в краплях час по склу
І тільки вітер про барвистя
Чуттів шепоче їй й крізь млу
Розтихо кличе тремтом листя.
Вона прийшла із сонцем в жменьці,
Все світлом вмила й враз здійняла
Розсиплі промені у серці,
Й веселка Всесвіт обійняла.
Павло Гай-Нижник
13 вересня 2011 р.
Свидетельство о публикации №111091400909