Твiй дивний вiрш...
Не зір безмежжя – вакуум і пил!
Тож «лікарняні лаври» і не медик
тобі призначить. Шкода ж бо чорнил,
що на папір пролив дощами принтер,
коли ридав, друкуючи той твір.
Хоч ти й швидкий в роботі, наче спринтер,
та п’єш страждання інших, як вампір!
Пиши, пиши... Дурниці ті, як вирок,
колись тобі затвердить Судія!
Не літгігант – поетонедомірок! –
ось творча роль в поезії твоя…
2011
Свидетельство о публикации №111091404136