Вiзьми мое серце з собою

Зрони свої сльози на роси
Здійми свої очі до неба:
Вже вицвіли хмари над степом.
Лети. Починається осінь.

Прощальним промінням зігріті,
Збираються гуси на плесах:
Неначе Івасик-Телесик
У вирій збирається літо.

Ти в небо знялась наді мною,
Останнім польотом щаслива:
Сікли тебе зради і зливи,
А ти залишилась весною.

Твій погляд, неначе крізь грати,
Зове мене смутком і болем.
Візьми моє серце з собою,
А я залишусь помирати.


Рецензии
Так, це справжня радість!
Ваші поезії, для мене особисто, є одкровенням.

Не покидайте, нас, українських читачів, друкуйтеся.
З нетерпінням чекатиму нових творів.

Щиро вдячна,

Брия-Натали   14.09.2011 21:07     Заявить о нарушении
Дуже дякую й Вам, пані Наталю. Писав як писалось,і радий, що Вам сподобалось. Мабуть, щось там таки є.

З повагою, Іван Андрощук.

Иван Андрощук   15.09.2011 19:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.