Холодно!

        Холодно. Не від осіннього вітру, який пронизує наскрізь, та не зачіпає душу. Холодно від погляду. Настільки байдужого, що здається, якби  горів світ синім полум’ям, то він би не озирнувся. Погляд настільки відсторонений, що здається він дивиться крізь неї  кудись в далечінь.
Обірвані струни, спалені мости. Видалені номери з телефонної книги. Це все, що залишилось від почуттів. Від кохання до ненависті один крок. Вони його зробили. Кожен у свою сторону. А могли зробити його назустріч. Могли поступитися егоїстичним «я» прекрасному і романтичному «ми». Не змогли. Розійшлись. Але ж вони не одні на світі.
Кожен може зламати, а може і склеїти. Вибір за нами.
        Але…Не вбивайте любов. Вона цього не заслуговує.


Рецензии