Макове зернятко

/Слов’янські мотиви/ - вырші для дітей
(на українській мові)


Я макове зернятко, народжене у полі,
Вітрами заколисане, зростало я на волі.
У маковій голівці дрімало й зігрівалось,
У серці України я спіло і кохалось.

Серед обіймів зоряних і колосків пшениці
У росах світанкових, у дощовій водиці,
У сонячнім промінні я дозрівало й стигло
І за життя коротке я зрозуміти встигло,
Що найцінніша в світі планета ця блакитна.
Нема кордонів в серці, лиш віра  непохитна.
Нема людей сторонніх – нас всіх любов єднає,
Нема землі чужої, всіх сонце зігріває.

А пережити бурю лише тоді можливо,
Коли є поряд друзі, коли тобі важливо –
Нести добро і радість, рости і розквітати,
А рідну Землю-Матінку любити й шанувати.

7 вересня 2011

Р.S. Написала цей вірш на двох мовах – українській і російській. Хотілося, щоб мої читачі  мали змогу прочитати його своїм діточкам на рідній для них мові.
З любов’ю…

читать версию этого стиха на русском языке: http://www.stihi.ru/2011/09/14/3392
http://dorih.ru/?p=7884