безособово
«в безличии» (Алексей Котельников)
і безстатево, і безособово
йшов сніг але виднілося вдалі
одно безособове дієслово
шукало час в середині землі
летіло птахом білим, чорной хмарой
приховувало кришталем асфальт
і спалахами блискавки вкривало
іржавих почуттів трухляву сталь
де «він», «вона», «вони» боягузливо
не визнавали кинутого «я»
і почуття, немов весіння злива
переповняли «свій», «своє», «своя»
одразу всіх і одноособово
кого – на цвинтар, а кого – у піч
вагу втрачало важливіше слово
в безособову безстатеву ніч
Свидетельство о публикации №111091308941