Ой, дiвчино!
І своїм біленьким личко милу-милувалась,
А я маю чорні брови, маю карі очі,
Тільки щось до мене милий завітать не хоче.
Пр. Ой у лісі зозуля свою пісню кувала,
Біля річки дівчина про кохання співала.
Йшла дівчина полониной та й себе питала,
Чим йому я не пригожа, до душі не впала,
Чорна коса до пояса, струнка як смерека,
А мій милий тільки й робе, дивиться здалека.
Пр. Темній ніччю дівчина зірки в кошик збирала,
Та сорочку до ранку для нього вишивала.
Ой дівчино, дівчинонько квітів назбирала,
І віночок свій весільний любо заплітала.
Ти прийди до мене милий, мені посміхнися,
Я чекать на тебе буду тільки не барися.
Свидетельство о публикации №111091303401
засяє ніч купальська
у повнолуння
Заб’ється серце
від папороті цвіту
благословенно
Сплелись у танку юність
з коханням в парі
Тону в твоїх озерцях
вінком квітковим
("Твої очі – папороті цвіт")
Игорь Грей Балацкий 24.10.2011 15:35 Заявить о нарушении
Шепоче вода, серце твоє -
Шепоче вітер, душа твоя -
Кажу тобі, люба моя, ти!
Екатерина Вальтер 28.10.2011 22:45 Заявить о нарушении