Прокинутись коли... Пер. Вера Свистун
І голова – і світла, і легка,
І думка ще спокійна і швидка,
Розсудлива і лаконічна пам‘ять.
Розмова не народжена, не ранить,
Довірливо простягнута рука,
Надія ще – замріяна така,
І віра – у наївності на грані.
І ще повсюди розляглася свіжість,
І в дрімоті викупується ніжність,
Сповна бадьорість серце веселить.
Ще усмішку таку дитячо-щиру
На всіх вустах непевно розгубила
Ця вранішня розбурювана мить.
Переклад Вера Свистун
http://www.stihi.ru/2011/09/10/3502
Проснуться бы - когда сереют рани,
И голова светла, как светел рай,
И мысль ещё спокойна и быстра,
Рассудочна и лаконична память.
Не начат разговор, ещё не ранит,
Доверчиво протянута рука,
Надежда - так мечтательно легка,
И вера - у наивности на грани.
Не тронута расстеленная свежесть,
С блаженством плещется в дремоте нежность
И сердце весело отстукивает ритм.
Проникновенную улыбку детства,
На все уста, оставил нам в наследство -
Желанный дивный и неповторимый миг.
Свидетельство о публикации №111091302495
Надюша, слёзно приглашаю Вас в гости! Особенно на последнее, ну, и предпоследнее ничего так вышло! Но в последнем сюрприз маленький:))
Ваша Алёна
Хелена Фисои 14.09.2011 06:31 Заявить о нарушении
Хелена Фисои 14.09.2011 20:49 Заявить о нарушении