Важкий тунель чужої хірургії,
В білих халатах ангели пливуть.
Вкриває кригою концепція надії.
Вербальні акти довго не живуть...
Приниження первинного єства
Під голку впадуть, щоб штовхнути в спину.
Моє життя не ділиться на два
Не покидай мене, так швидко я загину
Яскраво світять промені від ламп,
Що на столі хірурга злякано тремтіли.
Я подарую вічність тільки вам,
Зарию спокій в постаті зомлілі.
Палата душить, наче вічного раба,
Тремтячим голосом озветься амнезія,
Вульгарно розчавлятиме вага
В системі ставок крапку неосійну.
Скавчання клекіт виріже свободу,
А перевязки вдарять по тілам.
У голові немає слів про моду,
Й немає також "більше не віддам"...
Чужая хирургия...
© Copyright: Хельга Рейнер, 2011
Свидетельство о публикации №111091108978
Свидетельство о публикации №111091108978
Рецензии