Ми покоління, що далеким є від неї.
На відстані у тисячі життів,
із поглядом на лютих ворогів
крізь чорно-білу кіно-епопею.
І нам здається, що то було так давно,
немає страху, а тим паче болю,
і знову дражнимо ту люту долю…
Нам від душі всієї все одно.
Того, хто зрадив нас, ми вдягнемо героєм.
Новий підручник, з новою війною,
де дезертир, ганебно склавши зброю,
тепер герой, що рятував розбоєм!
(Продолжить)
І ми повірили, що друзі з океану
перемогли в війні, коли усім,
від Нагасакі аж до Хіросім,
всю міць і силу мужньо показали!
Тепер нема й слідів патріотизму!
Якимись там мільйонами життів,
ми зупиняли лютих ворогів,
рятуючи планету від фашизму.
І ми не знаємо, як нам реагувати.
Ми поховали те, що є живим,
а зверху ще й присипали новим,
але вже мертвим, бо це хибні факти!
Навколішках пробачення просити
у тих героїв, що дозволили нам жити!
Ми покол ння, що далеким в д не...
© Copyright: Света Павлюкова, 2011
Свидетельство о публикации №111090705979
Свидетельство о публикации №111090705979
Рецензии