Ты не заметил... Что-ж, бывает...
вкривало землю і дощі.
Сухе, пожовкле і осіннє,
як дні, що були і пройшли...
І листя й дні не мали гадки,
що підкоряє усе час.
А ми...Все граємося в латки-
і все не тут і не про нас...
Злітало листя...Дощ накрапав
на землю тихії слова.
Ти не помітив-дощ мій плакав...
Ти не помітив, що-ж, бува...
Свидетельство о публикации №111090703841