Моя Лiнда
терпкий і чорний, як ми любили
на твоїй радянській кухні.
Давай флешбек на чотири роки?
Ця осінь подібна до тої.
Давай пити холодний портвейн
на центральнім проспекті прямо із паку -
ти (на підборах лакованих, чорних),
я (трохи хлопчик, в затяганих джинсах).
Давай знову не будем ховати
наші стосунки від сірих друзів,
сідати в центральні ряди кінозали,
триматись за руки, ніжно і міцно.
Давай зачинятись у твоїй кімнаті.
Давай жартувати опісля сексу,
розносити сміх у кожну щілину
затяганих від часу шпалер.
Даруй мені свою східну відвертість
і розкіш тіла, смагляво-мідного.
Давай я носитиму чоколяду
і модні романи, обійматиму
тебе усю в вересневий вечір...
Все буде так само, тільки на цей раз,
прошУ,
не тікай до колишнього хлопця.
Свидетельство о публикации №111090609375
Мария Лихошерстова 08.09.2011 00:32 Заявить о нарушении