ПосИджу в зАкутку, на самоті,
ЩобИ почути голос незрадливий,
З яким у сьогоденному житті
Знаходжу місце, де є Божі зливи.
Дощі Його хай омивають шлях,
Який веде із темряви до світла,
Щоби змогла отримати я дах,
Де посмішка людей завжди привітна.
ПосИджу в зАкутку, на самоті,
Рядками Слово Боже перегляну.
Воно таке потрібне у житті,
Бо всіх людей виводить із оману.
05.09.2011
Стихотворение на украинском языке.
Картина из Яндекса.
Вихiд iз оману
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2011
Свидетельство о публикации №111090503228
Свидетельство о публикации №111090503228
Рецензии