***

ЯК киця...
Твої ніжні очка бігають від мене,
як вода жива ховається в пустелі,
ти штовхаєш лапками своїми
і я падаю до прірви.
твоїх локон мякий  лоскот вбє ж мене
удвічі швидше,
ніж впаду у прірви кладовище.
тож заспокой своє сердечко
і лягай тихенько спати.
Адже рук моїх любов
тебе не буде турбувати...


Рецензии