І корчилось літо в припадках осінніх,
І щось заважало радіти безмежно.
Тремтіли думки, опадали безсильно
На мокрий асфальт у яскравій одежі.
І знову це місто тебе врятувало,
Без жодних сеансів і будь-яких ліків.
Туман огортає немов покривало,
І сонце твої закриває повіки.
Ти спиш...І до болю знайомі обличчя
Кружляють так близько в нарядах весільних.
Але ти відчуєш глибокою ніччю,
Як корчиться місто в припадках осінніх...
М сто
© Copyright: Анна Кириленко 2, 2011
Свидетельство о публикации №111090408626
Свидетельство о публикации №111090408626
Рецензии