Бурштиновий рай
Байдужі? О ні, моя рибонько, ні.
Ти чуєш здивований вигук латаття:
“Ті зорі, мов очі твої чарівні!”?
Тремкі і незмірні, з вогнем золотавим,
То дивляться в душу, то геть десь летять,
До млості колишуть серпанком ласкавим,
Озерна глибінь в них та втіх сіножа`ть.
І сяйво далеке, і щось загадкове,
Терпке щось від терну та іскра “Впіймай!”
Лебідонько біла! Закоханий знову
Лечу в бурштиновий незвіданий рай.
Свидетельство о публикации №111090401329
Феликс Куперман 05.09.2011 14:25 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 05.09.2011 14:35 Заявить о нарушении