бісить минуле, яке повертається,
знову ламає до болю в кістках.
думаєш: "все вже! життя починається!",
а воно ріже тебе. і по швах
ти розповзаєшся знову по ниточці:
"так вже було. слухай, досить! іди
до своєї нової половиночки" -
він лише дивиться косо. і ти
тихо сповзаєш по стінам і падаєш
на піл, на стелю, на стіл, тротуар.
біль пробирає, а ти все ще згадуєш
секс, обіцянки і час, що він крав.
світ вже в пастельних тонах тобі бачиться,
спогади вже не витягують сліз,
та почуттями він досі ще бавиться.
треба палити останній ваш міст.
***
© Copyright: Ангелина Среда, 2011
Свидетельство о публикации №111090307511
Свидетельство о публикации №111090307511
Рецензии