Так ніби літа й не було,
Трава зів‘яла і подсохла.
Проміння сонце підняло,
Зозуля вже давно замовкла.
Все затаїлось і мовчить…
І пташечки зібрались в зграї,
А день ніби кудись спішить,
І десь зника за небокраєм.
Дзвінок гучно бринить
У клас швиденько закликає.
Для нас, то найщаслива мить -
У серці піснею лунає.
Все різнобарв‘ям мерехтить
Осінь тихенько знов ступає,
В гармонії так легко жить,
Нехай надія не згасає!
02.09.11р.
Так нiби лiта й не було
© Copyright: Лидия Филимонова, 2011
Свидетельство о публикации №111090301963
Свидетельство о публикации №111090301963
Рецензии
Чудовий вірш!!! Приємно читати! Творчих Вам успіхів!
З повагою,
Василий Теодорович Скрипец 18.10.2011 04:56 • Заявить о нарушении
З повагою,
Василий Теодорович Скрипец 18.10.2011 04:56 • Заявить о нарушении
***Шановні пані та панове!
Долучайтеся до конкурсу "Любов і життя"
http://stihi.ru/2011/10/01/1473
Василина Иванина 27.10.2011 18:50 Заявить о нарушении
Долучайтеся до конкурсу "Любов і життя"
http://stihi.ru/2011/10/01/1473
Василина Иванина 27.10.2011 18:50 Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.