Малюнок про мову

                Денисику Мороз.


             Нехай для тебе буде, милий друже,            
             немов абетка щире моє слово:
             Шануй, люби,  не стань колись байдужим
             до рідної прабатьківської мови!


Я намалюю ранок, коли трави
з краплинками роси ведуть розмову,
я намалюю золоті заграви
чарівним пензлем маминої мови.

Веселку, що купається у літі,
хмаринку в небі ніжно - пурпурову,
я намалюю всесвіт, море квітів
чарівним олівцем святої мови.

І, навіть, пісню тиху колискову
я намалюю лагідну, веселу.
Нехай лунає українська мова
у кожнім домі, в  затишній оселі!


Рецензии
Чарiвник!
Щiро дякую!)))

Ольга Сасская   04.04.2013 11:55     Заявить о нарушении
Радію, пишаюсь! З задоволенням буду чаклувати зі словом та римою.
Вдячний Вам.

Владимир Хроленко   07.04.2013 14:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.