прототип на русском
stihi.ru/2011/09/01/9061
Залишалося зовсім трохи,
літо знало коли вмерти.
І по палубі тихі кроки
Не пущали сюди осінь вперту.
Залишилась лише година,
доки літо покине гавань.
уже осінь дихає, дихає в спину.
а під шкірою дика повінь.
Потупивши погляд в підлогу,
літо пилить човном море.
залишає обитель смогу,
у якій виживає лиш горе.
Місто стогіном жалю осінь зустріло,
І повітря здригнулось в легенях.
мабуть вулицям зранку трохи боліло.
Бо вони прокинулися у сліз повенях.
Мої вікна впустили подихи осіні.
літо морем відплило, покинув гавань.
дні, у вітер липкий та смуту поховані,
спровокують і ще одну повінь...
ос! нь
© Copyright: Форт Ралей, 2011
Свидетельство о публикации №111090109034
Свидетельство о публикации №111090109034
Рецензии