I Я ВЖЕ НЕ ТОЙ...
Стоїть поміж нами гора золота.
На жаль, не серпнева - осіння гора
Забуте, розкидане нишком збира.
Та все ж на фундаменті пройдених літ
З тобою змуруємо дім-моноліт.
Весну в нім пропишемо, сонце і сміх -
Нехай проганяє із скронь наших сніг!
А серце злітає в блакить, наче птах,
І словом жаданим цвіте на вустах.
Свидетельство о публикации №111090103947
З повагою-
Вячеслав Романовський.
Вячеслав Романовський 21.12.2011 23:10 Заявить о нарушении