Сувiй Iсторii

               
     Радянська вулиця села...
     Її початок – хата бідна,
     Що ген з якого лихоліття
     У сьогодення забрела.

     А далі, вище – вже багаті,
     Що їх звели у сімдесяті,
     Під час так званого застою.
     В «перебудові» ж та «розвою»
     Звелись не хати, а палати –
     Ще краще тих, що руйнувати
     Колись ішли з курної хати
     Діди сьогоднішніх панів.

     Радянська вулиця села
     За вік вершка гори дійшла –
     І на горі запломенів
     Червоним дахом з черепиці
     Та блиском бронзи, міді, криці
     Сучасний замок-небилиця.
     Чатуй – ось з'явиться живцем
     Барон-хазяїн із мечем...
     Щоб знов на панщину погнати?

     Не буду, далебі, гадати –
     Життя Радянською іде,
     Кудись нас завтра приведе:               
     Чи то до щастя, чи у гній...
     Мота Історія сувій.


Рецензии