Сувiй Iсторii
Радянська вулиця села...
Її початок – хата бідна,
Що ген з якого лихоліття
У сьогодення забрела.
А далі, вище – вже багаті,
Що їх звели у сімдесяті,
Під час так званого застою.
В «перебудові» ж та «розвою»
Звелись не хати, а палати –
Ще краще тих, що руйнувати
Колись ішли з курної хати
Діди сьогоднішніх панів.
Радянська вулиця села
За вік вершка гори дійшла –
І на горі запломенів
Червоним дахом з черепиці
Та блиском бронзи, міді, криці
Сучасний замок-небилиця.
Чатуй – ось з'явиться живцем
Барон-хазяїн із мечем...
Щоб знов на панщину погнати?
Не буду, далебі, гадати –
Життя Радянською іде,
Кудись нас завтра приведе:
Чи то до щастя, чи у гній...
Мота Історія сувій.
Свидетельство о публикации №111083006976