Не приходь в мои спогади-спомини...
Не чекай у вишневім саду.
Ми такі цим життям наполохані.
На твій голос, коханий, не йду.
Знаю: марно і подумки й пошепки.
Отболіло, гайнув в небуття.
Як сліпа по життю та навпомацки...
І немає назад вороття.
18.08.2011г.
Свидетельство о публикации №111082803544