Дожди, дожди. Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2011/08/26/8143

Дожди, дожди - сезон дождей -
Они висят сплошной завесой...
Сварю я кофе поскорей,
От холода чуток согреться…

Пока с теплом нам повезёт,
Душа от стужи онемеет…
И насморк вряд ли обойдёт,
Рука с пером закоченеет –

Стихи оставлю… На потом…
Нырну в постель с мечтой о лете,
Согревши душу кофейком -
И пусть в трубу стучится ветер!..

Листок засохший у окна
Мелькнул затейливым приветом…
И дождь, и лист, и я – одна…
Промозглой осени приметы...
2011


Оригинал

Дощі, дощі...Ідуть дощі...
Осіння мрячна заволока...
Зварю-но кави я мерщій,
Бо з холоднечею морока...

Поки опалення ввімкнуть,
Душа наскрізь дощем просякне...
І нежиті не оминуть,
Віршописать рука заклякне...

Беркицьну свого словника,
Залізу під пухову ковдру,
Нап'юся кави з кавника -
Хай стукають вітри у бовдур!

Листок пошерхлий заліта
У чорну зяючу кватирку -
Це осінь дощиком віта -
Ну, що ж - листок - осіння бирка...

Иллюстрация из Интернета