Хоча б йшли тучи грозовії,
Чи дощ весь день лупив з відра,
Юнацькі роки молодії,
І кров струмує у серцях.
І не підвладна та природа,
Що за собою до небес,
Несе тебе стрімкая вода,
Воспломіняє дух твій весь.
Горюч, немов зоря на сході,
Немов багаття у лісу,
Ти усміхаєшся природі,
Та випромінюєш красу.
Душі багаття золотіє,
Що не порівняно не з чим,
Юнацькі роки молодії,
Коли ти любиш - ти любим.
Тоді немає тої шкоди,
Що дум сердешних закрива,
Та ще нема такої моди,
Ковтати головні слова.
Втім, і казать про то, пустоє.
Що кожен з болем зрозумів,
Юнацькі роки є святоє,
То благовісту перелив,
Як дзвін розтане серед неба,
Як він зринає в пустоті,
Юнацькі роки молодіє,
Були для того, щоб піти.
22 січня 2009 року.
Лопуховий хлопець
© Copyright: Стригун Денис, 2011
Свидетельство о публикации №111082603448
Свидетельство о публикации №111082603448
Рецензии