Писать сонети я не вмію
Пишу прості такі рядки...
Чудні, звичайно, бо волію,
Творить душею залюбки.
Пишу, як літо пахне морем.
Як накрапає дощ в саду,
Як нагляда у вікна промінь,
Як я ввісні до тебе йду.
І як закохуються, люблять
Своїх дітей і матерів,
Як друзів зраджують та гублять,
Прощення просять у батьків.
Писать сонети я не можу,
В моїх віршах добро, любов,
Надія, віра, бо так схожі,
Що надають дихання знов ...
***
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2011
Свидетельство о публикации №111082507398
Свидетельство о публикации №111082507398
Рецензии