Вже серпень...
І я пам'ятаю, як все почалося:
Як шумно до нас увірвалося літо,
І всі, намагаючись щось зрозуміти,
Миттєво поринули в барви яскраві.
Забулися швидко турботи й печалі.
Вже серпень, і час бути трошки серйозним,
Бо скоро проллє перший дощ свої сльози,
Постукає осінь. Ще й безліч роботи.
І знову чекають на всіх нас турботи.
Проте мені хочеться райдуги досі,
Щоб сонце іскрилось в моєму волоссі!
Свидетельство о публикации №111082500706