Как тяжело я Вами отболела... из Лины Костенко

Я дуже тяжко Вами відболіла,
Це все було як марення, як сон,
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав – довірливий Самсон.

Тепер пора прощатись нам… Будень,
На білих вікнах змерзли міражі…
І як ми будем, як тепер ми будем?! –
Такі вже рідні і такі чужі.

Ця казка днів – вона була недовгою,
Це світлий сон – пішов без вороття…
Це тихе сяйво над моєю долею –
Воно лишилось на усе життя.

            ххх

Как тяжело я Вами отболела –
Все было бред, мираж и странный сон…
Любовь подкралась тихо, как Далила,
А разум спал – доверчивый Самсон.

Пора прощаться – наступают будни,
На белых окнах стынут миражи…
И как мы будем, как теперь мы будем,
Сплав душ родных – и вдруг таких чужих?

Короткой сказкой были дни любви,
Ушли навек – их больше не зови…
Сиянье тихое, ведомое звездою,
Навек осталось над моей судьбою…


Рецензии
Не, не, ничего не надо править ! (на мой взгляд!) Классно ! Умничка! С любовью Марго

"будень" - опечатка...

Маргарита Метелецкая   25.08.2011 20:30     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.