Бачиш, між нами лишилось іще кілька слів
І невикурених цигарок. Брудна білизна
Переться щоночі моїми снами, сушиться
Зранку. А я ніяк не можу забути, ніяк не можу...
Пройдись металевою губкою по моїм тілі,
Здери епідерміс свіжий, засип в рани солі.
У наших дітей могли би бути вилиці...
Не знаю звідки. Я хочу від тебе дітей!
Не треба мені сексу, не треба любові
Симульованої, стимульованої...
Просто
дай
руку!
І якщо всі безумці їдуть на осінь в Пітер,
Я забронюю два квитки на жовтень.
Пiтер
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2011
Свидетельство о публикации №111082500153
Свидетельство о публикации №111082500153
Рецензии