Зухвалий залицяльник

   
           / байка /

В дворі пташинім Півень молоденький
Причарував усіх качок,
Бо мав співучий голосок…
Отож в неділеньку раненько,


Зустрів Індика і сказав:
-На тебе, друже, я начхав;
Бо я – не ти:
Я відіб’ю в тебе Індичку,
А ти – підеш під три чорти!..


- - Хіба курей для тебе мало,
Що часто ходиш до качок?
- Я біля них треную голосок, -
Індику Півень відповів зухвало, -

І кого хочеш – з розуму зведу,
Від залицяння маю насолоду,
А це до твоєї Індички йду,
Захочу – ще й на танці поведу,
Бо маю хист і ум, і вроду!..


І так той Півень вихвалявся,
Пишався, хизувався,
Що для його любові меж немає,
Кого захоче він – того і покохає,

Що може, навіть, залицятись до Кози…
Почувши, Цап сказав:  - Зажди,
Отримаєш ти в мене насолоду!..

І, розігнавшись, дав рогами в бік
Так, що сріблясте пір’я
Розвіялось на все подвір’я…
Обдертий Півень ледве втік.

- А що, отримав насолоду? –
Радів Індик, - отож не знавши броду –
Не лізь у воду!..

- - -

Хтось  може  б сперечався, а я ні –
Бо між людьми подібне прийшлося бачити мені