Гласн сть та правда
На зборах виступав Дмитрук Панас:
(Признаюсь, що він керівником у нас).
- Ми знаємо, що бюрократи – соціальне зло,
І з ними тяжко жити,
Бо вже їх стільки розвелось,
Що й не злічити.
Важливу зробимо ми справу,
Коли очистимо від них державу;
Тож сміло викривайте бюрократа!..
- - Дозвольте і мені сказати, -
Не втримався Хома-двірник, -
Ви – бюрократ із бюрократа,
За правду вигнали з роботи мого тата…
- Та прикуси язик!
Накличеш бо біду на себе…
Панас Іванович – мов ангел з неба,
Це видно всім, не тільки Богу одному, -
Кричать йому!..
- - Мене вчити не треба, -
Сказав Хома, -
Тепер святих начальників нема!..
…На другий день вже був наказ:
«Завівся негативний тип у нас;
По-новому всім заважає жити…
Наказую: Хому звільнити!»
- А що? – обурено сказав Хома,-
Торкни такого елемента керівного –
І матимеш біду від нього,
Хоч гласність є – та правди, бач, нема!..
© Copyright: Маклай Сердюк, 2011
Свидетельство о публикации №111082004652
Свидетельство о публикации №111082004652
Рецензии