Вже давно нам рідним став Ямал суворий,
І для України зараз ми чужі,
Вибирає серце, хто йому рідніший
Розділилось навпіл, мов на дві межі.
Вибирає серце, хто йому рідніший
Розділилось навпіл, мов на дві межі.
Моя Україна й могутня Росія
Колисані разом в державі одній
Моя Україна і з нею Росія
Завжди будуть поруч у серці моїм.
2
Мати – перворідна, моя Україна.
Ніжний спомин серця п’ємо, як росу:
Дні, що пахнуть медом, сивою полиню,
Вербу, що у воду вкинула косу.
Пісня солов’їна, рідна Україна,
Не забуть ніколи нам твою красу.
3
Заполярне коло нас колись зібрало
В щедрий край дарами, сивий наш Ямал.
Твій вогонь прозорий дві мої країни
В дні холодні, зимні ти щиро зігрівав.
Дві сестри по крові, в злагді й любові
У добрі та мирі він навік з’єднав.
Два рода, две семьи
© Copyright: Лидия Трофимова-Луппула, 2011
Свидетельство о публикации №111081905968
Свидетельство о публикации №111081905968
Рецензии