STAR SHIT

Степан Гайовий

Срань небесна
(Star Shit частина VII)
Жорі Лукасу присвячується

Дійові особи:

Імператор – головний злодій всесвіту. Брунетістий тип з чьолкою над лівим оком, гострим носом та маленькими вусами.
Дарт Вейдер – скоріш за все потомок Джо Вейдера. Мудак у пратівогазі й чорній плащ-палатці. Состоїть на службі у Імператора.
Люк Скайвоков – голово камсамольської профспілки Татуїна. Потенцальний жидай.
Ребе Йода – головний жидай. Стара мавпа з великими вухами, довжелезним носом і чималенькими пейсами.
Гонсалєс – мєлкий контрабандіст латиноамериканського походження.
Чувак – здоровенний, рудий, неголений і брудний хіппі. Напарник Гонсалєса.
Лея – перша ****ь Татуїна, в деяких колах громадськості відома під професійним псевдонімом “Принцесса”

а також:

рейхсгвардія імператора – мудаки в зимових маскхалатах і респіраторах, озброєні страшними величезними гумовими дубцями, так званими “дємократізаторами”.
Жидаї – купка повстанців, одягнених в білі сорочки, брючки, нарукавніки, жилєтки і шапки-єрмолки. Майже всі мають пейси й довгі носи.

Окрім цього присутні звичайні місцеві аборигени, різноманітні ублюдки, мудаки ,роботи та інша поїбень.

Дія перша

Темні й мрачні імперські каземати. По кутках стоять гвардєци, тримаючи “дємократізатори” наголо. В одному місці збилися в купку кілька місцевих аборигенів, ублюдків невідомого походження, і полонених жидаїв. Навкруги їх ходить Дарт Вейдер і час від часу когось з них ****ить по мармизі важким кованим сапогом, задаючи питання типу “де горілка дешевше?”, “де можна знайти дівчат без тріпера?”, “Ви що, ні *** не розумієте?”. Їхні відповіді стенографує один з гвардійців, водячи олівцем по чималому блокноту.

Входить імператор.

Імператор (незадоволено): Дарт, тебе що, не заїбало тут усілякою ***нею маятися? Я ж тебе, гівнюка, посилав роздобути для імперії щось корисне, а ти в третій раз цей сраний Татуїн захопив, а на хуя він мені здався?

Дарт (чухає голову. Гума протівогаза під нестриженими нігтями громко скрипить): Но, мій фюрер, за останні чотири роки, що нас тут не було, планета перетворилася на справжній цивілізований мир! Вони навчилися робити горілчані вироби, і гонять їх у величезних кількостях, а також повідчиняли купу борделів п всіх містах планети, а їх тут налічується цілих три! (для більшого ефекту своєї речі сує в обличчя імператору три пальці з довгими брудними нігтями).

Імператор: (Брезгливо відсовуючі Вейдерівську лапу)О! А раніше жодного не було! І як вони називаються?

Вейдер (загибаючи пальці, щоб не збитися з рахунку): Пердяйлівка, Мухосранск, Крижополь, мій фюрер! В них навіть є власний контрабандист, який на старому “КамАЗі” всіляке гівно між ними возить, але його ми ще не зловили.

Імператор: Ну, ето ти вєсьма лоханувся, бо злочинний елемент треба або знищувати, або налагоджувати з ним тісні ділові стосунки, а  до речі, хто тут усім на планеті заправляв до нас?

Вейдер (загибаючи пальці, щоб не збитися з рахунка): Бардель-маман усієї планети – якась “Принцеса”, кажуть, тьолка вєсьма ні *** сєбе; ребе Йода, духовний пастир місцевих жидаїв і камсамолець-активіст Люк Скайвоков – як бачите, система управління на планеті пацавата до піздеца, але якогось хуя все ще працює, вони навіть зробили справжнє партизанське підпілля, яке час від часу грабує наші лікеро-водочні склади, пускає під откос зорелти з правіантом, ****ить в темних закутках наших офіцерів і їбе без спросу і дозволу штабних шалав.

Імператор: Лею доставити до мене, одягненою чи роздягненою – похуй, іншим злоумишлєннікам виписати фігурних піздюлєй і викинути к ***м.

Вейдер (бере під козирьок): Бу сдєлано, мій фюрер!

Раптово вривається кілька гвардєйців, тримаючи зв’язаного мудака, дуже схожого на типового латиноза.

Гвардєєц: Дозвольте доповісти, мій фюрер!

Імператор: Ну, ****и, якщо прийшов, ****ь!

Гвардєєц: Було затримано підозрілого “КамАЗа” з вантажом сорокаградусного розчину етілового спирту з каналізаційною водою. В машині було два злочинці: ось цей (****ить ногою по сраці приведеного полоненого), і ще якийсь здоровий бомж, але він від****ив двох охоронців і з’їбався в невідомому напрямку.

Полонений: Я не злочинець, а Гонзалєс, відпустіть мене, я повинен павстанців бухлом снабжати, тому якщо не відпустиш мене, вони тебе так відхуярять! (розпускає пальці “вєєром”).

Імператор (Вейдеру): Так це один з тих, кого я тоблі тільки що замовляв, оперативно працюєш, маладєц. Тепер від****и його!

Вейдер: Із задоволенням! (Дістає з-під плащ-палатки укороченого “дємократізатора”, покритого зверху слоєм фосфора. “Дємократізатор” у напівтемряві сцени сяє тусклим зловісним світлом зеленого кольору. Нєторопліво підходить до Гонзалєса і починає його прицільно ****ити по пецінці і ніркам.)

Гонзалєс: Ти що, охуїв, мені ж больно! (робить невдалі спроби захищатися руками.)

Зненацька на сцені з’являється штурмовой отряд жидаїв, вони махають флагами з шостилучовою зіркою, жбурляються в гвардєйців, Імператора і Вейдера черствою мацою, ругаються і кричать “Отпусті  народ мой”. Вейдер і Імператор ховаються за спини з’явившихся з іншого боку гвардійців, які підбігають до жидаїв і оперативно й професійно починають їх ***рити гумовими дубцями. Жидаї з’ябуються, залишивши на підлозі кілька попижджених товаришів, але одразу ж повертаються, підіймають їх на руки і знов з’ябуються.

Імператор (отряхуючи з свого френча крошки маци): Ну, ти, Вейдер, і підарас! Не міг нормальну охорону тут зробити?

Вейдер (поправляючи з’їхавшого на бік протівогаза): Я ж казав, що ці павстанці офіцерів ****ять, ось і нам трохи наваляли…

Імператор: Ну, *** з ним, скоріш “принцесу” шукай, я їбатись хочу, а ні ти, ні гвардійці, на ці довбойоби (****ить ногою одного з купки полонених) мені не подобаєтесь.

З гори плига Чувак, хапа Імператора з Вейдером за шкабари, ****ить їх головами один об одного, потім ****ить дебелими кулаками гвардєйців, хапа на плечі зв’язаного Гонзалєса і з ним з’ябується зі сцени. На підлозі лежать попижджені Імператор, Вейдер, гвардєйці, а також зв’язані полонені, всі стогнуть. Чути звуки від’їжджаючого “КамАЗа”.

Імператор (зловісно): Ну, все, мудойоби, довиябувались, зараз вам всім буди ****ЕЦЬ!

Завіса

Дія друга

Величезна, але брудна і неохайна землянка, штаб-квартира повстанців. По центру сцени стоїть величезний дерев’яний стіл, на ньому розкидано у первозданному хаосі порожні і повни пляшки. В голові стола сидять Люк Скайвоков (маладий хлопчина в червоній рубашці з вишитими на ній жовтими нитками п’ятиконєчними зірками, серпами і молотками), Ребе Йода (тримаючи в руках товстенного фоліанту з надписом “Тора” на обложці) і Лея – секс-бомба з випираючими з ліфону буферами, розкішними сідницями й довгими ногами й волоссям. Вона розфарбована під жінку-вамп. По сцені слоняються кілька постанців, жидаїв, два пацаватих робота та інші хвантастичні предмети антуражу.

Лея (мацаючи руками калєнку Скайвокова): Люк, любий, досить маятися ***нею типу планів повстання, терористичних акцій, проектами самогоноваріння і прочого гівна, пішли краще їбатися!

Люк (червоніючи): А я всі свої гандони Гонзалєсу з Чуваком в карти проїбав, зато дивись що виграв (дістає з-під столу трьохлітровий жбан самогону).

Лея (мацаючи руками ногу Люка все вище і вище): Ну, любий, не кажи дурниць, а то я піду в ліжко хотя би з шановним Ребе.

Йода: Ві шо, маладиє люді, мєнє шо, нєчево делать, кгомє как на стагості лєт тгіпак поймать? Іщітє сєбе дгугого дугака!

Люк (червоніючи все більше): Ну, почекай хвилин двадцять, я презіки у когось стрельну. Йода, дай гандона, не жлобісь, а?

Йода: І шо мєнє за ето будєт? У тєбя ж ні*** кгоме тваєй губашечкі нєту! Так нє пайдьот, гой неумний!

Лея (мацаючи руками Люка вже за геніталії): Ну, чего, тєбє шо, одной-другой-десятой палочки шкода?

Люк (становлячись таким же червоним, як і його рубашка): Ну… я… ну… ето… ну… в общем… а-а-а-а-а, о-о-о!

Лея (розчаровано): Фу, ****ь, мудак, знов обкінчався… (витирає руки об рубаху Люка, й дуже гарно вихляючи попкой невдоволено та неудовлєтворьонно уходить зі сцени).

Йода (злорадно): Ну, шо, молодой чєловєк, далєко вам до настоящего жидая, мало того, шо “Тору” нє чітаєтє, мацу нє єдітє, так ві єщо і от обгезанія отказалісь…

Люк нервово дістає з-за пазухи обрізок більярдного кия, пофарбованого червоною, сильно фосфорецирующею краскою і їм Йоду по мармизі ****ить, після чого відразу ж заспокоюється.

Йода (маціючи синця під оком): Маладой чєловєк, нічєму ві не учітєсь, я ж вам говогил, шо надо біть нє по ліцу, а по яйцам, оно так і больнєє, і слєдов не остайотся, єто говогіл вєлікій Мо…

Хто це сказав, ми так і не дізнаємось, бо Люк, виправляючи допущену хвилину тому помилку встає й кирзовим сапогом ****ить Йоду в прамєжность с такой силой, що він вилітає з-за столу і врізається галавой в брєвєнчатую стіну, після чого лежить і не ворушиться майже до кінця дії. Присутні жидаї трохи невдоволені таким відношенням до свого духовного лідера.

Люк (красіво поігруючи в руках сяючим обрізком кия): Ну, що,, жидайчики, хто наступний?

Бурлєніє в присутніх народних масах відразу ж припиняється.

Люк (дедалі більше барзєючи): А хто з вас прафсаюзного взноса на користь галадающих і мучених похміллям камсамольців Крижополя не здавав? А хто з вас вигадав пакупати через Гонсалєса нам, бідним партизанам, самого ***ового Пєрдяйловського самогону? А хто з вас вдвічі урізав бюджета на статтеві витрати повстанців, тепер їм треба аж п’ять днів чекати можливості обслуговуватись в барделі “Принцеса Лєя”, а?

Жидай з самими довгими пейсами: І що ві імєєтє пготів? Ві должни сказать “спасібо”, шо мі хоть шото вам дєлаєм, а єслі єто не нгавітся, я как головний бухгалтєр татуінського двіженія освобождєнія…

Такої неповаги  до вищестоячих органів Скайвоков витерпіти не міг.

Люк Скайвоков (****ячи жидая-бухгалтера свїм кийком по калєнной чашечці): А хто ще ні в *** не ставить радянську владу? (Таких на жаль для вже розійшовшоогося Люка не знайшлося.). Добре… Тоді здайте всі ваші гандони мені для потреб партії, і пазавіть сюди цю шльондру Лєю, а то я замість неї вас виєбу!

Жидаї виворачивають кишені, здають Скайвокову всю гуму і миттєво зникають озі сцени. Неподалік чути наближаючися кроки.

Люк (рахуючи гандони): Лєя, заходь, я тебе ледь-ледь дочекався.

Але замість Леї в землянку ввалюються сильно п’яні Гонсалєс з Чуваком.

Гонсалєс: О, Люк, давай знов в дурня зіграємо (дістає з-за пазухи пачку карт формату А4 з зображеними на них оголеними жіночими тілами).

Люк (накриваючи гандони руками): Нє, тільки не це!

Гонсалєс: Ну, добре, я тоді буду ставити казьонку. Чувак, діставай!

Чувак дістає з-за спини авоську з півлітровими пляхами. По розміру вона нагадує мішок Діда Мороза.

Люк (істікаючи слиною): Казьонка… імперська… Сдавай!

На протязі п’ятнадцяти хвилин Люк і Гонсалєс грають в карти, вішаючи один одному пагони і ****ячи по лобі дзвінкими лузганами. Пляшки поступово з авоськи перемвшаються під табуретку Люка, а гандони зі столу один за одним плигаюдть до кишені Гонсалєса. Коли гра скінчилась, картьожники повністю обмінялися своїм багатством.

Входить Лєя.

Лєя: Хлопчики, а ось і я. Люк, ти мене гукав? Що трапилось?

Люк: Я, ось, бля, гандони знайшов, але тут така ***ня трапилась… (розводить руками).

Гонсалєс (задоволено): А я знов цього підора в дурня взув, вся гума у мене, так що нам з тобою, принцессо, по дорозі, а тобі, товарищ Скайвоков – ось (сує в обличчя Люку кулак з відтопиреним товстим середнім пальцем).

Лєя (Люку і Чуваку) – Бувайте, лохі (бере під руку Гонсалєса) – пішли, красунчик…

Хихикая і щипаючи одне одного за сраки наближаються до виходу. Раптово в двері вламується загін рейхсгвардії з Вейдером на чолі. Вони хапають Лею і Гонсалєса, ****ять і підхоплюють починаючого приходити в себе Йоду, ламають на гівно шляючихся по сцені роботів оі наближаються до Люка і Чувака.

Люк: Чувак, рятуй все саме цінне (хапає авоську з пляшками і виповзає через маленьке віконцк під дахом).

Чувак: Угу… (хапа трьохлітрового жбана зі смагою й вилазить вслід за Люком, але в останній момент, коли з вікна стирчать лише ноги і срака голосно пердить. Сцену затягує густим смердячим тумано. Нічого не видно).

Голос Вейдера (з туману): От, ****ь, а ще питають, на *** мені пратівогаз?

ДІЯ ТРЕТЯ

Внутрощі здоровенного зоряного лінкору. Зо всіх боків горять ліхтарики, сторчать кабелі, а також гудять і пищать різноманітні сирени. На величезному, ахуєнно дорогому, проте засраному і подраному обтягнутому шкірой дівані валяється Імператор. Передусім в очі кидаються його ноги, лєжащіє на поручні, взуті в хромові сапоги, до середини голєніщ обляпані смердючим гівном.
Імператор зайнятий тим, що плюється крізь трубочку по червоній кнопці, прикритій товстим, пулєнєпробіваємим склом, під кнопкою можна побачити надпис “Don’t touch, because PIZDETS”. Шкло обляпано вже повністю мокротою і вафлями.

Імператор: Харк – тьху –ха-ха-ха!

За спиною Імператора з’являється Вейдер.

Вейдер (дружелюбно ****ячи Імператора по плечу): Здоров, бля, фюрер, завдання виконано!

Імператор (дико кашляючи): Ну, ти й мудак, Вейдер, я ж на *** з-за тебе ледь-ледь слиною не подавився, ****ь! Кажи, на хуя прийшов?

Дарт Вейдер: Я з хлопцями наніс нокаутуючої ****юліни повстанському руху!

Імператор (іронічно): Що, ввів “сухий закон “ і заборонив дрочити в громадських місцях под страхом “опєтушенія”? Ти ж, ****ь, такий мудазвон, що нічого іншого розумнішого не вигадаєш!

Дарт Вейдер: Ну, ні *** такого я не робив, а бомбанув партизанську штабну землянку, де знов захопив Гонсалєса, ребе Йоду, а також і прем’єр-шльондру Лєю!

Імператор: О! Заєбісь! А де Люк і та мавпа, що нас відхуярила?

Вейдер (відверта єбало вбік і шкрябає носком сапога по підлозі): А коли ми брали штаба, ці два падараса з’єбнули тару здавать… після того, як вижруть її содєржимоє…

Імператор: Ну й *** з ними, головне, ****ь, це, ****і! Тож веди Лєю сюди, а то я ледь-ледь не дрочу!

Вейдер (театрально взмахуючи руками): Принцесу в студію!

По сігналу Дарта Вейдера десяток здоровенних гвардійців срачами виштовхує Гонсалєса та Йоду, а ще двоє ведуть під руки Лєю з величезним подарочним бантом на попці.

Лєя: Пацанчікі, я взагалі не проти, але ж не зо всіма одразу!

Імператор (встає і швидко приводить себе у більш-менш прилічний стан, застьобуючи френч та ширінку і крадькома витираючи гівно з сапогів об плащ-палатку Вейдера.)

Імператор: Вейдер, забирай тих двох гандонів і зроби їм анальний досмотр, до самих гландів, та хай гвардійці тобі допоможуть, а Лєю залиш на моєму дивані.

Лєя: Ось так, бля, значно луччє, бо при всіх цих підарасах я трохи стісняюся.

Гонсалєс: Я не підар, я Гонсалєс, тому якщо…

Гонсалєс не договоривши отримує такого тичка “дємократізатором” в сраку, що верхня частина останнього висовується у нього з рота.

Імператор: Дарт, маладєц, але ж я просив спочатку викинути цих гандонів звідси.

Дарт Вейдер, гвардійці й полонені виходять.

Лєя: Ну, може хоч з тобою займемося справою, а не марксізмом-онанізмом?

З сусідньої кімнати чути звуки дебелих ****юлів.

Імператор (із задоволеною либою): Ну, бля, ясєн ***! Роздягайся.

З сусідньої кімнати чути звуки дебелих ****юдів.

Імператор знов розстьобує френч та ширінку, но тут в самий відповідальний момент рушиться стіна каюти з ілюмінатором. На її місці з’являється кабіна КАМАЗу з побитими фарами й вікнами. З неї вискакають в сраку п’яні Люк і Чувак. Сцену заволакують міазми перегару.

Люк: Ти, бля, ми, на ***, літаємо, рятуємо їх, а вони тут єбатися надумали! (дістає з штанів свого хуя й кладе його на спинку дівану). А ну, сосать, бля, а то повбиваю! (починає грозно вимахувати сяючим обрізком кия).

Імператор (в ахує): Вейдер! Мудило! Рятуй!

В каюту вбігає Дарт Вейдер, викручуючи своїм “дємократізатором” коряві восьмьорки, ледь-ледь не влучаючи при цьому собі в голову.

Люк: Ти шо, мудак, тут вентілятором працюєш? А ходь сюди, мінєт робити!

Вейдер кидається на Скайвокова, але той встигає жбурнути назустріч Дарту свого кия. Кий, крутячись в польоті, немов диск болгарки, попадає Вейдеру в голову і розбиває лівий окуляр противогаза, той тріскається.

Вейдер: Мій фюрер! Ідіть ви на *** з такими розкладами, щоб я, рятуючи вашої задниці, власним єбалом ризикував? А може вам ще й подрочити для повного кайфу? Хуюшки! (Дарт зловісно махнув плащ-палаткою, струсивши при цьому майже все гівно з нього на Лєю, виходить з каюти).

Лєя (розтуляючи очі): Я не зрозуміла, чи хтось мене сьогодні єбати буде?

Люк: Мовчи, ****ь, коли джигіти розмовляють! Чувак, хапай Імператора, будемо йому анальну інквізицію проводити!

Чувак: Угу! (кидається до Імператора).

Імператор: Арійці не здаються! (дістає з-за пазухи пляшку з дуже смачною етикеткою “Шнапс” і жбурляє її в Чувака).

Пляшка, відлетівши від покатого лоба хіпана і врізається в шкло, прикриваюче червону кнопку. Шкло б’ється на ***.

Люк: О! Так напевно визивають ****ей-секретарок! (підходить до кнопки, натискує й голосно гукає у репродуктор) Мені трьох бландинок, п’ять брунеток і десять ящиків пива!

Але замість цієї красоти роздається вибух й  сцену заволакує облако диму .

КІНЕЦЬ ЗВЬОЗДНОГО РЕЙХА!