...Ось булькають шкварки великі у салі,
По хаті розповзся солодкий їх дух.
Від голоду щоки мої вже зів’яли,
Бо виник у тілі безжальний недуг:
У шлунку упав до нуля рівень м’яса,
І в жилах кров бистра втрачає тепло!
Тож для порятунку я свого Пегаса
Зміняв на свиню, завітавши в село.
Бо що той Пегас? Ледь літаюча шкапа.
Вгодована ж паця – смачний вітамін!
І став я тепер сам собі ескулапом –
Я створюю шкварки, немов анальгін.
Їх плоть крутобоку, мов стегна у жінки,
Обіруч вхоплю я, гарячу й слизьку!
І хутко ковтну, як собака пір’їнку,
Додавши ще хліба й зубок часнику…
2011
Терапевтичнi шкварки
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111081806214
Свидетельство о публикации №111081806214
Рецензии