Маковii зачинили дверi лiту...

 Маковії зачинили двері літу…

…Маковії  зачинили двері літу,
  і на клямку їх закриє завтра Спас.
І замовкли у чеканні перельоту
  всі птахи, бо вже підходить туги час,
     коли вирушать вони в краї далекі,
        та ж не всі із них повернуться назад.
Сонце жовте, мов сметана в неба глеку,
  у бурштин перевдягати тихий сад
    почало неспішно, наче мертве тіло.
       Вітер саван розгортає на траві.
І стрибок останній груші загорілі
  роблять з вітів у калюжі дощові.
І замурзані у сірім пилі хмари
  потяглися із північних пасовиськ.
І без їжі-спеки натовп літніх марив
  геть охляв і втік на теплі острови
    у безмежних водах сивих океанів.
Я у вирій відлетіти хочу теж -
  маю крила. Хоч вони короткі й драні,
    та в духовних мандрах я не знаю меж.
Тож повіюся в небесні височіні,
  полечу кудись на південь за теплом.
Загублюся у морськім аквамарині,
  мов метелик у колекції під склом.
І, забувши Богом дану особистість,
  розчинюся десь між ангельських хорів.
Я не стлію у землі опалим листям,
  бо завчасно в барвах осені згорів…

2011


Рецензии