Фенька

Осовремененная и дополненная мною версия известной басни Павла Глазового.

Десять год стрибала Фєнька в модній міні-юбці,
Але заміж не вдалося вискочить голубці.
І не знала Фенька бідна, як їй бути далі,
Та на щастя прочитала в одному журналі,

Що в столиці електронні є вже автомати,
Що дівкам допомагають женихів шукати.
Жваво Фєнька ще коротшу одягла спідницю
І негайно покотила потягом в столицю.

До агенції прибігла Фєнька на світанку.               
-Де тут черга на мужчин?-запитала з ганку.
У агенції добродій (видно звик бідненький).
Не дивуючись, їй дав папірець біленький.

-Тут, шановна, укажіть ваші побажання.
Й не забудьте написати свої власні данні.
Швидко виконала Фєнька дядька забаганку
І надряпала записку на вузенькім бланку:

"Підшукай мені, машина, щоб жених був класний,
представітєльний мужчина, а не шкет нещасний.
Щоб імєл він чин солідний, персональну дачку,
Круглу суму на рахунку й іностранну тачку.

Щоб не був якийсь кривий, а дивився прямо,
І щоб тьощу називав він ласкаво – мамо!
Щоб стрункий був і високий, мав веселу вдачу.
Щоб він був блакитноокий, та ще й не ледачий!

Щоб вмів грати на баяні, добре міг співати,
На вечірці коли треба вальса станцювати.
Був неп'ющий, некурящий і до гроба вєрний.
В заключення сообщаю свій портрет примєрний:

Я сама живу в дєревнє, є бик і корова.
І ділянка огорода у мене здорова.
Я не сильно зависока. (Развє в рості дєло?
Головне у кожній жінці – це розкішне тєло!)

Люблю я нємножко випить. (Зараз п’ють усюди.
Потому мене надєюсь не осудять люди!)
Жінка я не ідеальна (вада є маленька).
На всі боки я нормальна, тільки звуся – Фєнька!

В мене талія не очень, но на вид я стройна.
І за проче-остальноє тоже я спокойна".
Розписалася під бланком ще й черкнула риску.
Вклав добродій у машину Фєньчину записку.      

Довго думала машина, лампи мерехтіли,   
Ледь у нутрощах залізних дроти не згоріли!
В решті-решт дала машина відповідь куценьку:

"ПРЕДСТАВІТЄЛЬНИЙ МУЖЧИНА ЧХАТЬ ХОТІВ НА ФЄНЬКУ!"