…Зі стріхи цівками вода струмить додолу.
Дощ землю бісером вкрива повільно, кволо.
Світ – наче стіл, а хмарне небо – скатертина.
Життя завмерло, і хвилина – як година.
Палають жаром замість сонця чорнобривці.
Людей калюжі ловлять в пастки мов мисливці.
І як не зміниться погода ця погана,
То я повільно обернусь на графомана…
2011
Графоманська погода
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111081704466
Свидетельство о публикации №111081704466
Рецензии