…Надворі ніч. Десь гавкає собака.
Чиєсь авто ображено вищить.
Я- ледь пишу. В очах туман і мряка.
Тож мушу твір неродженим лишить.
Напівпологи – дивний стан поета.
Ще не отець, лиш зачинатель рим.
Хвицнув Пегас копитом, мов кастетом
По пиці вмазав. І у вухах грім
Загуркотів. А я вважав – фанфари
Звучать на честь появи в світ вірша.
Тепер ось маю – кінь утік, тож кару
Прийняти мушу. Музи ж не спішать
Мене втішати. Мозок у переймах
Геть одурів, змішавши всі слова.
Все, спати йду. А поетичний рейвах
Збере докупи вранці голова…
2011.
Нiчнi напiвпологи
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111081600880
Свидетельство о публикации №111081600880
Рецензии