Чого я так прагну, чого я бажаю...

Чого я так прагну?!
                Чого я бажаю?!
На світі живу все,
                та й гадки не маю...
Чому світить сонце?!
                Чому в тебе очі,
                як море прозорі,
                та й сяють, неначе,
                як промені зірки?!
Чому твоя посмішка
              лине до мене...
                І серце стискається,
                наче від болю?!
                А потім несеться...
                кудись, мов скажене?!
І що буде Завтра?!

А що було Вчора
               давно ми забули...
                Лиш Попіл вчорашнього
                б’ється нам в груди...
О Люди!

подзабытый экспромт...
 впервые размещено было  27.02.10, 12:18  http://blog.i.ua/community/2051/418529/


Рецензии