Чого я так прагну, чого я бажаю...
Чого я бажаю?!
На світі живу все,
та й гадки не маю...
Чому світить сонце?!
Чому в тебе очі,
як море прозорі,
та й сяють, неначе,
як промені зірки?!
Чому твоя посмішка
лине до мене...
І серце стискається,
наче від болю?!
А потім несеться...
кудись, мов скажене?!
І що буде Завтра?!
А що було Вчора
давно ми забули...
Лиш Попіл вчорашнього
б’ється нам в груди...
О Люди!
подзабытый экспромт...
впервые размещено было 27.02.10, 12:18 http://blog.i.ua/community/2051/418529/
Свидетельство о публикации №111081606651